Quiz-Ukrainisch

Правиьно!

Умови, за яких дитина стає багатомовною, індивідуально дуже різні. Якщо дитина зростає в багатомовній сім'ї, вона змалку оточена цими мовами, опановує їх через гру в повсякденних ситуаціях і вони є природною частиною її життя з самого народження. На відміну від цього, для дитини, яка приїжджає до Німеччини з іншої країни з одномовної сім'ї, спілкування
кількома мовами спочатку є чимось абсолютно новим. Знову ж таки, зовсім інший вид багатомовності виникає, коли німецькомовна дитина в Німеччині вивчає в школі другу мову.

Існує багато інших факторів, які можуть впливати на перебіг багатомовного розвитку, наприклад, якою мовою (мовами) розмовляють у колі друзів дитини, а також престиж, який мають відповідні мови в нашому суспільстві.

Кожного разу, коли згадується багатомовність, завжди слід уважно дивитися, що мається на увазі в конкретному випадку. А педагогічним працівникам радимо не керуватися уявленнями про "багатомовність взагалі", а дивитися на індивідуальні обставини конкретної дитини.

Правильно!

Чи замислювалися Ви коли-небудь над тим, як так виходить, що діти з перших років життя без особливих зусиль вчаться розмовляти, хоча розуміння граматики мови та засвоєння словникового запасу є дуже трудомістким і складним процесом? Старшим дітям і дорослим доводиться все це копітко відпрацьовувати на уроках мови. З іншого боку, маленькі діти ще не в змозі думати про абстрактні граматичні правила, але вони їх засвоюють: Вони мають вроджену здатність засвоювати мову (мови) інтуїтивно, в ігровій формі, майже самостійно і, таким чином, без зусиль. На відміну від того, що можуть припустити дорослі, багатомовність не є надто складним завданням для дітей молодшого віку. Навпаки, вони виграють від легкості засвоєння мови в дитинстві і можуть без проблем опановувати кілька мов одночасно.

Однак це може бути складно, якщо умови, в яких дитина зростає багатомовною, є несприятливими, наприклад, якщо її мови не сприймаються в оточенні або в дитячому садку/школі.

Це не так!

Швидкість, з якою діти опановують мову (мови), значно варіюється від однієї людини до іншої. Деякі діти вже багато розмовляють у віці двох років і мають досить великий словниковий запас, інші тільки починають розмовляти в цьому віці. Є діти, які переважно довго слухають, а потім безпосередньо формулюють довгі речення. Інші дуже рано висловлюються одно- та двослівними реченнями. Багато дітей починають із засвоєння таких назв, як м'яч, машина, грати, але деякі зосереджуються спочатку на більш складних словах, наприклад, далі, знову або я - і, звичайно, потребують для цього більше часу.

Діти розвиваються у своєму індивідуальному темпі та за своїми особистими вподобаннями у вивченні мови - і це абсолютно незалежно від того, чи зростають вони з однією або кількома мовами!

Правильно!

У перші роки життя багатомовні діти ще не мають еквівалента в іншій мові для кожного слова - лише з причин часу, оскільки час засвоєння мови розподілений між кількома мовами. Діти мають міжмовний словниковий запас і часто змішують свої мови несвідомо: вони використовують те слово, яке перше спадає на думку; те, яке сильніше асоціюється для них з предметом; або просто те слово, яке здається їм красивішим. Зі зростанням мовного досвіду і підвищенням мовної компетенції діти вчаться відокремлювати свої мови одна від одної, коли їм це необхідно - наприклад, при спілкуванні з одномовною людиною.

Однак, змішання мов є також особливістю життя у багатомовному середовищі, що виходить за рамки дитинства.

Правильно!

Уявіть собі, що Ви столяр, а отже, багатомовний, оскільки знаєте не лише побутову німецьку, а й столярну технічну німецьку мову. Однак Ви не можете використовувати ці технічні терміни в розмові зі своїм другом - він їх не зрозуміє. Якщо Ви хочете розповісти йому про роботу, Ви повинні знайти відповідні перефразування. Це, звичайно, можливо, але для Вас це трохи марудно і до того ж незадовільно, тому що таким чином Ви не можете повністю дістатися до суті речей.
Багатомовні люди мають схожу ситуацію при спілкуванні з одномовними, адже тут вони можуть використовувати лише частину свого мовного репертуару. На противагу цьому, коли вони знаходяться з іншими багатомовними людьми, які розмовляють тими ж мовами, що і вони, вони можуть використовувати весь спектр і просто вживати слова, які є найбільш доречними - або просто найкрасивішими для них особисто - без жодних обмежень! У таких ситуаціях змішання мов є чимось цілком природним. Вони свідчать про те, що мови багатомовної людини контактують між собою, взаємно впливають і доповнюють одна одну, а разом складають її особисту мовну компетенцію.
До речі, ми всі змішуємо наші мови у повсякденному житті, часто не усвідомлюючи цього. Ми сидимо вранці за комп'ютером, спілкуємося в чатах, а в обідню перерву купуємо гірос- і ніяких "описів", які були б дослівним перекладом.

Це не так!

Діти потребують широкого та різноманітного контакту з німецькою мовою для того, щоб набути належних навичок володіння німецькою мовою. Це, однак, не означає, що їхні рідні мови повинні залишатися поза увагою дитячих садків та шкіл - зовсім навпаки! Мова (або мови), яку дитина засвоює в перші роки життя, нерозривно пов'язана з усім її розвитком у ранньому дитинстві: У ній дитина вступає у свої перші стосунки, починає повідомляти про потреби і думки, називати речі і дії та розвивати свою особистість. Для дитини, яка виросла німецькомовною, само собою зрозуміло, що ці процеси безперервно продовжуються в дитячому садку та школі - рідною мовою. Ситуація відрізняється для багатомовних (або не німецькомовних) дітей: Їхні мовні навички зараз зведені до німецької мови або повністю замінені нею. Таким чином, вони часто відчувають, що вступ до дитячого садка - це глибокий розрив у вивченні мови, а отже, і в усьому їхньому розвитку до цього часу.
Таким чином, система освіти займає центральне місце в багатомовному розвитку.
Чи чутливо тут ставляться до багатомовності дітей, чи відображають їхні мови в закладі, чи підтримують і заохочують їх? Тільки тоді у дітей може розвинутися повноцінна багатомовність - не за рахунок, а в поєднанні з їхніми першими мовами.

Правильно!

Мова формує дитячо-батьківські стосунки, виражає емоції, супроводжує дитину на її шляху у світ. Батьки можуть зробити все це найкраще тією мовою, якою вони самі впевнено володіють, в якій почуваються найбільш комфортно, якою можуть говорити цілком спонтанно. Автентичне та щире спілкування є найкращим підґрунтям для всього розвитку дитини, а отже, набагато ціннішим, ніж - з добрими намірами - навчання німецької мови у ранньому дитинстві. А якій матері, якому батькові подобається розмовляти зі своєю дитиною мовою, в якій він досягає своїх мовних меж і яка не є мовою його серця?

Обидві відповіді правильні!

Тривалий час батькам радили дотримуватися однієї мови якомога послідовніше. І справді: якщо мати-гречанка постійно розмовляє зі своєю дитиною в Німеччині грецькою, ця мова стає дуже важливою для дитини - адже іншої мови, якою вона може розмовляти з матір'ю, не існує!

Однак більшість батьків відчувають, що послідовність іноді важко реалізувати в повсякденному сімейному житті. Це також суперечить динаміці живої багатомовності: мови контактують "всередині" людини і її мовна компетенція складається з кількох мов, а не однієї. Однак, якщо мама-гречанка також часто використовує німецьку мову, дитина незабаром запитає себе: "Чому я взагалі повинен розмовляти з мамою грецькою мовою?"

Стає зрозуміло, що батьки мають знайти свій особистий шлях між послідовністю та живою багатомовністю і врахувати його: Чого я хочу для мовного розвитку своєї дитини і що нам, батькам, приносить задоволення?

Важливо, щоб батьки не піддавали себе і своїх дітей тиску, а зберігали радість від спілкування на різних мовах і також доносили це до дітей. Окрім того, багатомовний розвиток та освіта - це безперервний процес, колись прийняті рішення зазнають змін з плином часу - це також частина живої багатомовності.

Правильно, діти найкраще засвоюють мови тоді, коли можуть ними користуватися.

Правильно, багато різних факторів впливають на те, як розвивається багатомовний розвиток людини, яке значення для неї мають окремі мови і наскільки добре вона ними володіє. Все це може змінюватися кілька разів протягом життя - багатомовний розвиток є динамічним процесом, який ніколи не закінчується.

Правильно, тому що діти переймають мову (мови) своїх осіб, які піклуються про них. Бути гарною мовною рольовою моделлю також означає: насолоджуватися спілкуванням, знаходити час для розмов, спільно обговорювати питання мови (мов) - загалом відводити мові (мовам) важливе місце в повсякденному житті. Багатомовні люди можуть навчити дитину живого підходу до власної багатомовності, а також позитивного ставлення до неї.

Правильно, діти спочатку не цікавляться мовою як мовою, а запитують себе, що вони можуть з нею робити: спілкуватися з важливими для них людьми, чути приємні історії, здійснювати бажання і потреби, набувати друзів ...

Це не так, оскільки такий підхід не відповідає процесам засвоєння мови дітьми. Їхній інтерес до мови як системи обмежений, і чим молодші діти, тим менше вони здатні зосередитися, наприклад, на граматичних, а не на змістовних аспектах висловлювання.

Це не так, навпаки, чим раніше починається контакт з усіма мовами, тим більше діти виграють від легкості процесу засвоєння мови дитиною в ранньому віці.

Правильно, невимушені батьки та позитивне ставлення до багатомовності в оточенні дитини підтримують дитину в її багатомовному розвитку.